Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пихкати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пропихкати — аю, аєш, док. 1) Док. до пихкати 3). 2) розм. Пройти, проїхати, пихкаючи. 3) Пихкати якийсь час … Український тлумачний словник
запихкати — аю, аєш, док., чим і без додатка. Почати пихкати, з шумом випускати повітря, пару, дим (про машини, механізми). || Почати випускати дим короткими видихами під час паління … Український тлумачний словник
пих — виг. 1) Звуконаслідування, що виражає своєрідні звуки. 2) розм. Уживається як присудок за знач. пихкати … Український тлумачний словник
пихкання — я, с. Дія за знач. пихкати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
пихкотіти — очу/, оти/ш, недок. Підсил. до пихкати 2), 3) … Український тлумачний словник
пихнути — рідко пи/хкнути, ну, неш, док. Однокр. до пихкати … Український тлумачний словник
пихтіти — хчу/, хти/ш, недок. 1) Те саме, що пихкати. 2) перен., розм. Виконувати яку небудь дію, докладаючи надмірні зусилля … Український тлумачний словник
попихкати — аю, аєш, док. Пихкати якийсь час; пихнути кілька разів. || Рушити, пихкаючи … Український тлумачний словник
попихкувати — ую, уєш, недок. 1) неперех. Пихкати час від часу. 2) перех., розм. Курити люльку, цигарку і т. ін., пихкаючи час від часу … Український тлумачний словник
